Володимир Ващенко, партнер юридичного бутіка VB PARTNERS про внесення правок до Господарського процесуального кодексу України.  Питання доказової бази.

З якими перешкодами стикалися акціонери і їх адвокати на практиці. Що пропонує оновлений процесуальний закон.

 

Серйозні зміни вносяться в процесуальні норми різних судочинств, але значного удосконалення вимагає саме Господарський процесуальний кодекс України, і саме в частині форми доведення.

 

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене і своєчасне рішення судом суперечок, що пов’язані зі здійсненням господарської діяльності.

 

Розпочнемо з того, що є безперечні в загальному сенсі докази, у форматі відео запису, яке наочно демонструє порушення корпоративних прав акціонерів при реєстрації та проведенні загальних зборів не допуску акціонерів до реєстрації або проведення загальних зборів не за місцем, що було вказано в повідомленні. Але зазначений відео матеріал може бути прийнятий судом тільки до відома, хоча і надається до матеріалів справи.

 

Водночас час Європейський суд з прав людини у справах Хан проти Сполученого Королівства і P.G. і J.H. проти Сполученого Королівства вказав на можливість використання звукозаписних засобів і відеофайлів у якості доказів, попри відсутність правової основи в національному законодавстві. Їх прийняття судом в якості доказів відповідає вимогам справедливості, передбаченим ст. 6 Конвенцій.

У такій ситуації складно вказати причину ігнорування цього пункту, судді свідомо або в наслідку низької кваліфікації нехтують рішеннями Європейського суду з прав людини, які прямо визначені законом як джерело права в Україні.

 

Розглянемо пункти про доведення і надання доказів.

 

Позивач повинен представити докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, що не заявляє самостійних вимог відносно предмета суперечки, повинен представити суду докази разом з представленням відгуку або відповідно  – поясненнями. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений термін, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд і надати докази того, що особа вчинила усі залежні від неї дії на отримання вказаного доказу. Суд може встановити додатковий термін для подання вказаних доказів. Докази, що не представлені у встановлений законом або судом термін, до розгляду судом не приймаються.

 

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета суперечки, за власною ініціативою, окрім витребування доказів у разі, коли суд сумнівається в добросовісному здійсненні учасниками прав або виконанні обов’язків по доказах. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доведенню. Правова оцінка, що надана судом визначеному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою.

 

Проте, на практиці суди не використали засоби доведення, що передбачені процесуальним законом. Тепер будь-які особи, в т.ч. акціонери, чиї права не були порушені, можуть надати свідчення з приводу обставин реєстрації і проведення загальних зборів.

 

Копії доказів (окрім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь спрямовуються або надаються іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження відправки (надання) їх копій іншим учасникам справи.

 

Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази має право подати клопотання про витребування доказів судом. Але таке клопотання має бути подане разом з позовною заявою, відгуком або поясненнями третьої особи.

 

Нові суворі правила по розкриттю доказів дозволять дисциплінувати відповідачів-емітентів і третіх осіб від затягування судового розгляду.

 

Відносно свідчень свідків.

Зникають із способів доведення письмові і усні пояснення учасників процесу. Зате ГПК серед засобів доведення запропонує показання свідка.

 

Показання свідка викладаються письмово в заяві свідка, в якій серед іншого вказуються джерела обізнаності свідка, а також підтвердження про обізнаність та кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень і про готовність явитися до суду для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві завіряється нотаріусом.

 

Свідок викликається судом для допиту, якщо обставини, викладені свідком в заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів відносно їх змісту, правдивості або повноти. Суд має право зобов’язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка. Якщо ж свідок без поважних причин не явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його свідчення.

 

Крім того, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або в додатку до неї, десять питань іншому учасникові про обставини, що мають значення. Відповіді на питання подаються до суду учасником справи – фізичною особою, керівником або іншим посадовцем юридичної особи у формі заяви свідка.

 

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, завірених електронним цифровим підписом. Але слід зазначити, що електронні документи не є письмовими доказами, а належать до категорії електронні документи.

 

Мені імпонує положення про електронні докази, можливості суду оглянути сайт і зафіксувати їх зміст, свідчення свідків, жорсткі терміни представлення доказів, можливість проведення експертизи за замовленням.

 

Про електронні документи, варто привести цитату: зокрема, електронні документи (у тому числі, текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- і звукозаписи і так далі), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних і інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах та ін.).Серверах, системах резервного копіювання, інших місцях зберігання даних в електронній формі (у тому числі в мережі Інтернет).

 

Суд може оглянути сайт (web сторінку), інші місця зберігання даних в мережі Інтернет з метою встановлення і фіксації їх змісту (!).

 

Для осіб, що беруть участь в судовому процесі, відкриваються широкі можливості для відстоювання прав і інтересів, доведення обставин справи.

 

Розглянемо правила висновку експертів. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений по його замовленню. У висновку відзначається, що укладення підготовлене для подання до суду, і що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність.

 

Якщо підсумувати усе вищевикладене, то можна сказати, що, враховуючи надмірну регламентовану процесу і наслідку недотримання процесуальних правил, ефективність такого захисту безпосередньо залежатиме від професійного юридичного супроводу, а також від здатності учасника авансувати значні судові витрати.

 

Владимир Ващенко, партнер юридического бутика VB PARTNERS о внесении правок в Хозяйственный процессуальный кодекс Украины.

Вопросы доказательной базы.

 

С какими препятствиями сталкивались акционеры и их адвокаты на практике. Что предлагает обновленный процессуальный закон.

 

Серьезные изменения вносятся в процессуальные нормы различных судебных производств, но значительного усовершенствования требует именно Хозяйственный процессуальный кодекс Украины, и именно в части средств доказывания.

Задачей хозяйственного судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное решение судом споров, связанных с осуществлением хозяйственной деятельности.

Начнем с того, что есть неоспоримые в общем смысле доказательства, в формате видео записи, которое наглядно демонстрирует нарушение корпоративных прав акционеров при регистрации и проведения общего собрания не допуска акционеров к регистрации или проведению общего собрания не по месту, указанному в сообщении. Но указанный видео материал может быть принят судом только к сведению, хотя и предоставляются к материалам дела.

В то же время Европейский суд по правам человека по делам Хан против Соединенного Королевства и P.G. и J.H. против Соединенного Королевства указал на возможность использования звукозаписывающих средств и видеофайлов в качестве доказательств, несмотря на отсутствие правовой основы в национальном законодательстве. Их принятие судом в качестве доказательств соответствует требованиям справедливости, предусмотренным ст. 6 Конвенции.

В данной ситуации сложно указать причину игнорирования данного пункта, судьи сознательно или в следствии низкой квалификации пренебрегают решениями Европейского суда по правам человека, которые прямо определены законом как источник права в Украине.

Рассмотрим пункты о доказывании и предоставлении доказательств.

Истец должен представить доказательства вместе с подачей искового заявления. Ответчик, третье лицо, не заявляющее самостоятельных требований относительно предмета спора, должны представить суду доказательства вместе с представлением отзыва или соответственно объяснениями. Если доказательство не может быть подано в установленный срок, участник дела должен об этом письменно уведомить суд и предоставить доказательства того, что лицо совершило все зависящие от нее действия на получение указанного доказательства. Суд может установить дополнительный срок для подачи указанных доказательств. Доказательства, не представлены в установленный законом или судом срок, к рассмотрению судом не принимаются.

Суд не может собирать доказательства, касающиеся предмета спора, по собственной инициативе, кроме истребования доказательств в случае, когда суд сомневается в добросовестном осуществлении участниками прав или исполнении обязанностей по доказательствам. Обстоятельства, которые признаются участниками дела, не подлежат доказыванию. Правовая оценка, предоставленная судом определенном факта при рассмотрении другого дела, не является обязательным.

Однако, на практике суды не использовали средства доказывания, предусмотренные процессуальным законом. Теперь любые лица, в т.ч. акционеры, чьи права не были нарушены, могут дать показания по поводу обстоятельств регистрации и проведения общего собрания.

Копии доказательств (кроме вещественных доказательств), подаваемых в суд, заранее направляются или предоставляются другим участникам дела. Суд не принимает во внимание соответствующие доказательства в случае отсутствия подтверждения отправки (предоставления) их копий другим участникам дела.

Участник дела в случае невозможности самостоятельно предоставить доказательства вправе подать ходатайство об истребовании доказательств судом. Но такое ходатайство должно быть подано вместе с исковым заявлением, отзывом или объяснениями третьего лица.

Новые жесткие правила по раскрытию доказательств позволят дисциплинировать ответчиков-эмитентов и третьих лиц от затягивания судебного разбирательства.

Относительно показаний свидетелей.

Исчезают из способов доказывания письменные и устные объяснения участников процесса. Зато ХПК среди средств доказывания предложит показания свидетеля.

Показания свидетеля излагаются письменно в заявлении свидетеля, в которой среди прочего указываются источники осведомленности свидетеля, а также подтверждение об осведомленности об уголовной ответственности за дачу ложных показаний и о готовности явиться в суд для подтверждения своих показаний. Подпись свидетеля на заявлении заверяется нотариусом.

Свидетель вызывается судом для допроса, если обстоятельства, изложенные свидетелем в заявлении, противоречат другим доказательствам или вызывают у суда сомнение относительно их содержания, достоверности или полноты. Суд вправе обязать участника дела, который подал заявление свидетеля, обеспечить явку свидетеля. Если же свидетель без уважительных причин не явился в судебное заседание или не принял участия в судебном заседании в режиме видеоконференции, суд не принимает во внимание его показания.

Кроме того, участник дела вправе поставить в первом заявлении по сути дела или в приложении к ней, десять вопросов другому участнику об обстоятельствах, имеющих значение. Ответы на вопросы подаются в суд участником дела — физическим лицом, руководителем или другим должностным лицом юридического лица в форме заявления свидетеля

 

Участники дела имеют право подавать письменные доказательства в электронных копиях, заверенных электронной цифровой подписью. Но следует отметить, что электронные документы не являются письменными доказательствами, а относятся к категории электронные документы.

 

Мне импонирует положения об электронных доказательствах, возможности суда осмотреть сайт и зафиксировать их содержание, показания свидетелей, жесткие сроки представления доказательств, возможность проведения экспертизы по заказу.

Про электронные документы, стоит привести цитату: в частности, электронные документы (в том числе, текстовые документы, графические изображения, планы, фотографии, видео- и звукозаписи и т.д.), веб-сайты (страницы), текстовые, мультимедийные и голосовые сообщения, метаданные, базы данных и другие данные в электронной форме. Такие данные могут храниться, в частности на портативных устройствах (картах памяти, мобильных телефонах и др.), Серверах, системах резервного копирования, других местах хранения данных в электронной форме (в том числе в сети Интернет).

Суд может осмотреть сайт (web страницу), другие места хранения данных в сети Интернет с целью установления и фиксирования их содержания (!).

Для лиц, участвующих в судебном процессе, открываются широкие возможности для отстаивания прав и интересов, доказывание обстоятельств дела.

Рассмотрим правила заключения экспертов. Участник дела вправе подать в суд заключение эксперта, составленный по его заказу. В заключении отмечается, что заключение подготовлено для представления в суд, и что эксперт осведомлен об уголовной ответственности.

 

Если подытожить все вышеизложенное, то можно сказать, что, учитывая чрезмерную регламентированность процесса и последствия несоблюдения процессуальных правил, эффективность такой защиты будет напрямую зависеть от профессиональной юридичекого сопровождения, а также от способности участника авансировать значительные судебные издержки.