Володимир Ващенко, партнер юридичного бутіка VB PARTNERS про внесення правок до Господарського процесуального кодексу України.  Питання доказової бази.

З якими перешкодами стикалися акціонери і їх адвокати на практиці. Що пропонує оновлений процесуальний закон.

 

Серйозні зміни вносяться в процесуальні норми різних судочинств, але значного удосконалення вимагає саме Господарський процесуальний кодекс України, і саме в частині форми доведення.

 

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене і своєчасне рішення судом суперечок, що пов’язані зі здійсненням господарської діяльності.

 

Розпочнемо з того, що є безперечні в загальному сенсі докази, у форматі відео запису, яке наочно демонструє порушення корпоративних прав акціонерів при реєстрації та проведенні загальних зборів не допуску акціонерів до реєстрації або проведення загальних зборів не за місцем, що було вказано в повідомленні. Але зазначений відео матеріал може бути прийнятий судом тільки до відома, хоча і надається до матеріалів справи.

 

Водночас час Європейський суд з прав людини у справах Хан проти Сполученого Королівства і P.G. і J.H. проти Сполученого Королівства вказав на можливість використання звукозаписних засобів і відеофайлів у якості доказів, попри відсутність правової основи в національному законодавстві. Їх прийняття судом в якості доказів відповідає вимогам справедливості, передбаченим ст. 6 Конвенцій.

У такій ситуації складно вказати причину ігнорування цього пункту, судді свідомо або в наслідку низької кваліфікації нехтують рішеннями Європейського суду з прав людини, які прямо визначені законом як джерело права в Україні.

 

Розглянемо пункти про доведення і надання доказів.

 

Позивач повинен представити докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, що не заявляє самостійних вимог відносно предмета суперечки, повинен представити суду докази разом з представленням відгуку або відповідно  – поясненнями. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений термін, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд і надати докази того, що особа вчинила усі залежні від неї дії на отримання вказаного доказу. Суд може встановити додатковий термін для подання вказаних доказів. Докази, що не представлені у встановлений законом або судом термін, до розгляду судом не приймаються.

 

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета суперечки, за власною ініціативою, окрім витребування доказів у разі, коли суд сумнівається в добросовісному здійсненні учасниками прав або виконанні обов’язків по доказах. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доведенню. Правова оцінка, що надана судом визначеному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою.

 

Проте, на практиці суди не використали засоби доведення, що передбачені процесуальним законом. Тепер будь-які особи, в т.ч. акціонери, чиї права не були порушені, можуть надати свідчення з приводу обставин реєстрації і проведення загальних зборів.

 

Копії доказів (окрім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь спрямовуються або надаються іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження відправки (надання) їх копій іншим учасникам справи.

 

Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази має право подати клопотання про витребування доказів судом. Але таке клопотання має бути подане разом з позовною заявою, відгуком або поясненнями третьої особи.

 

Нові суворі правила по розкриттю доказів дозволять дисциплінувати відповідачів-емітентів і третіх осіб від затягування судового розгляду.

 

Відносно свідчень свідків.

Зникають із способів доведення письмові і усні пояснення учасників процесу. Зате ГПК серед засобів доведення запропонує показання свідка.

 

Показання свідка викладаються письмово в заяві свідка, в якій серед іншого вказуються джерела обізнаності свідка, а також підтвердження про обізнаність та кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень і про готовність явитися до суду для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві завіряється нотаріусом.

 

Свідок викликається судом для допиту, якщо обставини, викладені свідком в заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів відносно їх змісту, правдивості або повноти. Суд має право зобов’язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка. Якщо ж свідок без поважних причин не явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його свідчення.

 

Крім того, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або в додатку до неї, десять питань іншому учасникові про обставини, що мають значення. Відповіді на питання подаються до суду учасником справи – фізичною особою, керівником або іншим посадовцем юридичної особи у формі заяви свідка.

 

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, завірених електронним цифровим підписом. Але слід зазначити, що електронні документи не є письмовими доказами, а належать до категорії електронні документи.

 

Мені імпонує положення про електронні докази, можливості суду оглянути сайт і зафіксувати їх зміст, свідчення свідків, жорсткі терміни представлення доказів, можливість проведення експертизи за замовленням.

 

Про електронні документи, варто привести цитату: зокрема, електронні документи (у тому числі, текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- і звукозаписи і так далі), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних і інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах та ін.).Серверах, системах резервного копіювання, інших місцях зберігання даних в електронній формі (у тому числі в мережі Інтернет).

 

Суд може оглянути сайт (web сторінку), інші місця зберігання даних в мережі Інтернет з метою встановлення і фіксації їх змісту (!).

 

Для осіб, що беруть участь в судовому процесі, відкриваються широкі можливості для відстоювання прав і інтересів, доведення обставин справи.

 

Розглянемо правила висновку експертів. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений по його замовленню. У висновку відзначається, що укладення підготовлене для подання до суду, і що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність.

 

Якщо підсумувати усе вищевикладене, то можна сказати, що, враховуючи надмірну регламентовану процесу і наслідку недотримання процесуальних правил, ефективність такого захисту безпосередньо залежатиме від професійного юридичного супроводу, а також від здатності учасника авансувати значні судові витрати.

 

Владимир Ващенко, партнер юридического бутика VB PARTNERS о внесении правок в Хозяйственный процессуальный кодекс Украины.

Вопросы доказательной базы.

 

С какими препятствиями сталкивались акционеры и их адвокаты на практике. Что предлагает обновленный процессуальный закон.

 

Серьезные изменения вносятся в процессуальные нормы различных судебных производств, но значительного усовершенствования требует именно Хозяйственный процессуальный кодекс Украины, и именно в части средств доказывания.

Задачей хозяйственного судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное решение судом споров, связанных с осуществлением хозяйственной деятельности.

Начнем с того, что есть неоспоримые в общем смысле доказательства, в формате видео записи, которое наглядно демонстрирует нарушение корпоративных прав акционеров при регистрации и проведения общего собрания не допуска акционеров к регистрации или проведению общего собрания не по месту, указанному в сообщении. Но указанный видео материал может быть принят судом только к сведению, хотя и предоставляются к материалам дела.

В то же время Европейский суд по правам человека по делам Хан против Соединенного Королевства и P.G. и J.H. против Соединенного Королевства указал на возможность использования звукозаписывающих средств и видеофайлов в качестве доказательств, несмотря на отсутствие правовой основы в национальном законодательстве. Их принятие судом в качестве доказательств соответствует требованиям справедливости, предусмотренным ст. 6 Конвенции.

В данной ситуации сложно указать причину игнорирования данного пункта, судьи сознательно или в следствии низкой квалификации пренебрегают решениями Европейского суда по правам человека, которые прямо определены законом как источник права в Украине.

Рассмотрим пункты о доказывании и предоставлении доказательств.

Истец должен представить доказательства вместе с подачей искового заявления. Ответчик, третье лицо, не заявляющее самостоятельных требований относительно предмета спора, должны представить суду доказательства вместе с представлением отзыва или соответственно объяснениями. Если доказательство не может быть подано в установленный срок, участник дела должен об этом письменно уведомить суд и предоставить доказательства того, что лицо совершило все зависящие от нее действия на получение указанного доказательства. Суд может установить дополнительный срок для подачи указанных доказательств. Доказательства, не представлены в установленный законом или судом срок, к рассмотрению судом не принимаются.

Суд не может собирать доказательства, касающиеся предмета спора, по собственной инициативе, кроме истребования доказательств в случае, когда суд сомневается в добросовестном осуществлении участниками прав или исполнении обязанностей по доказательствам. Обстоятельства, которые признаются участниками дела, не подлежат доказыванию. Правовая оценка, предоставленная судом определенном факта при рассмотрении другого дела, не является обязательным.

Однако, на практике суды не использовали средства доказывания, предусмотренные процессуальным законом. Теперь любые лица, в т.ч. акционеры, чьи права не были нарушены, могут дать показания по поводу обстоятельств регистрации и проведения общего собрания.

Копии доказательств (кроме вещественных доказательств), подаваемых в суд, заранее направляются или предоставляются другим участникам дела. Суд не принимает во внимание соответствующие доказательства в случае отсутствия подтверждения отправки (предоставления) их копий другим участникам дела.

Участник дела в случае невозможности самостоятельно предоставить доказательства вправе подать ходатайство об истребовании доказательств судом. Но такое ходатайство должно быть подано вместе с исковым заявлением, отзывом или объяснениями третьего лица.

Новые жесткие правила по раскрытию доказательств позволят дисциплинировать ответчиков-эмитентов и третьих лиц от затягивания судебного разбирательства.

Относительно показаний свидетелей.

Исчезают из способов доказывания письменные и устные объяснения участников процесса. Зато ХПК среди средств доказывания предложит показания свидетеля.

Показания свидетеля излагаются письменно в заявлении свидетеля, в которой среди прочего указываются источники осведомленности свидетеля, а также подтверждение об осведомленности об уголовной ответственности за дачу ложных показаний и о готовности явиться в суд для подтверждения своих показаний. Подпись свидетеля на заявлении заверяется нотариусом.

Свидетель вызывается судом для допроса, если обстоятельства, изложенные свидетелем в заявлении, противоречат другим доказательствам или вызывают у суда сомнение относительно их содержания, достоверности или полноты. Суд вправе обязать участника дела, который подал заявление свидетеля, обеспечить явку свидетеля. Если же свидетель без уважительных причин не явился в судебное заседание или не принял участия в судебном заседании в режиме видеоконференции, суд не принимает во внимание его показания.

Кроме того, участник дела вправе поставить в первом заявлении по сути дела или в приложении к ней, десять вопросов другому участнику об обстоятельствах, имеющих значение. Ответы на вопросы подаются в суд участником дела — физическим лицом, руководителем или другим должностным лицом юридического лица в форме заявления свидетеля

 

Участники дела имеют право подавать письменные доказательства в электронных копиях, заверенных электронной цифровой подписью. Но следует отметить, что электронные документы не являются письменными доказательствами, а относятся к категории электронные документы.

 

Мне импонирует положения об электронных доказательствах, возможности суда осмотреть сайт и зафиксировать их содержание, показания свидетелей, жесткие сроки представления доказательств, возможность проведения экспертизы по заказу.

Про электронные документы, стоит привести цитату: в частности, электронные документы (в том числе, текстовые документы, графические изображения, планы, фотографии, видео- и звукозаписи и т.д.), веб-сайты (страницы), текстовые, мультимедийные и голосовые сообщения, метаданные, базы данных и другие данные в электронной форме. Такие данные могут храниться, в частности на портативных устройствах (картах памяти, мобильных телефонах и др.), Серверах, системах резервного копирования, других местах хранения данных в электронной форме (в том числе в сети Интернет).

Суд может осмотреть сайт (web страницу), другие места хранения данных в сети Интернет с целью установления и фиксирования их содержания (!).

Для лиц, участвующих в судебном процессе, открываются широкие возможности для отстаивания прав и интересов, доказывание обстоятельств дела.

Рассмотрим правила заключения экспертов. Участник дела вправе подать в суд заключение эксперта, составленный по его заказу. В заключении отмечается, что заключение подготовлено для представления в суд, и что эксперт осведомлен об уголовной ответственности.

 

Если подытожить все вышеизложенное, то можно сказать, что, учитывая чрезмерную регламентированность процесса и последствия несоблюдения процессуальных правил, эффективность такой защиты будет напрямую зависеть от профессиональной юридичекого сопровождения, а также от способности участника авансировать значительные судебные издержки.

 

Денис Бугай: «Неможливо успішно розвивати свій бізнес за відсутності загальної стратегії розвитку сфери своєї діяльності»

Денис Бугай Володимирович – керуючий партнер Юридичного бутіка VB PARTNERS, президент Асоціації правників України (2013/2017), яскравий приклад нової генерації юристів, який маючи практичний досвід і багаторічний бекграунд в сфері юриспруденції готовий розвивати не тільки власний бізнес, але ділитися своїми знаннями, впроваджуючи їх в розвиток правової системи всієї України.

Якщо говорити про особисту практику пана Бугая, то юридичний бутік VB PARTNERS є одним з лідерів в юридичній практиці White-Collar Crime.

 White-Collar Crime – досить нове, але актуальний на сьогоднішній день напрямок правової діяльності та суспільного життя України. На думку керуючого партнера, VB PARTNERS Дениса Бугая, цьому безпосередньо сприяли зміни політичної ситуації в Україні, що спровокували зміни практики і правил правоохоронних органів за рахунок збільшення кількості кримінальних проваджень в бізнес секторі. У чому відмінність від минулих років? Раніше рішення масштабних розслідувань переводилося в площину неформального вирішення проблеми. Зараз ситуація кардинально змінилася. Часті зміни керівництва в правоохоронному секторі продемонстрували, що класичні корупційні інструменти не працюють. А це в свою чергу викликало високий попит на кваліфіковані правові та адвокатські методи вирішення питань та суперечок.

Бізнес структури та співтовариство як і раніше шукають проблематику в пасивності державного апарату в напрямку White-Collar Crime. За словами Дениса Бугая, це хибна  позиція. WCC – це не боротьба з незаконними вимогами «держави». WCC це практика за злочинами в сфері бізнесу: корпоративне шахрайство та корупція, торгівля інсайдерською інформацією, посадові злочини. Не можна покладати всю відповідальність на державу. Сьогодні, ситуація така, що органи державної влади, використовуючи прокуратуру і КПК, постійно тиснуть на бізнес, практикують генерацію величезної кількості необґрунтованих кримінальних проваджень. Одним з рішень такої ситуації бачиться в реформації податкової поліції – перетворити податкову з карального органу в аналітичну службу.

Основний напрямок White-Collar Crime – це шахрайство і корпоративна корупція. Випадки, коли протиправні дії вчиняють менеджери компанії, а компанія ініціює розслідування Сompliance, досить популярні в практиці українського бізнесу. Але що робити з цими результатами далі? В останні роки вже сформована окрема спеціалізація, пов’язана з корупційними злочинами, що надає великий обсяг робіт для адвокатів. Ми входимо, хоч і не так швидко, як хотілося б, в європейську практику, коли корпорації та підприємства готові юридичним шляхом вирішувати внутрішні корпоративні спори. Теж стосується і вирішення конфліктів бізнесу з державою або недобросовісними контрагентами в бізнесі.

 – Наш Юридичний бутік VB PARTNERS має унікальний для України досвід в напрямку White-Collar Crime і Dispute Resolution. Завдяки нішевості, наші клієнти отримують високий рівень експертизи, який тягне за собою якісне супроводження клієнта на кожному рівні процесу. Стратегія нашого бізнесу передбачає бутікову концепції з акцентом на двох практиках – кримінально-правової та практику вирішення суперечок. Ми маємо намір потіснити лідерів ринку в цих сферах. – заявляє Денис Бугай про перспективи і плани своєї компанії.

Вважається, що специфіка роботи в нішевому сегменті, передбачає вузьку спрямованість фахівця. Але робота в напрямку WCC вимагає ретельного підбору професійних адвокатів і помічників для яких спеціалізація в кримінальному праві є основою діяльності. Вимоги до фахівців настільки високі, що даний напрямок переживає дефіцит фахівців. Практика White-Collar Crime вимагає глибоких знань в питаннях податків, нерухомості, корпоративного права, корпоративної структуризації з іноземним елементом, банківських операціях та операціях з борговими інструментами. Команда повинна володіти іноземною мовою, розбиратися в основних моментах міжнародного права, мати партнерів-адвокатів в інших юрисдикціях. Крім цього адвокат повинен розуміти і орієнтуватися в бізнес-процесах клієнта, бути психологічно стійким, вміти надати впевненості ТОП-менеджеру, який перебуває під слідством або в СІЗО.

Ініціативність і професіоналізм Дениса Бугая приносить успіх не тільки розвитку власної компанії VB PARTNERS, де він виступає з партнером з Володимиром Ващенко. Збільшення кількості практичних зустрічей і засідань, налагоджена комунікація всередині юридичної сфери, вивчення ситуації в регіонах, активна практична діяльність, впровадження навчальних програм – все це дозволило Денису Бугаю досягти поставлених перед собою цілей як Президента АПУ.

За дві каденції на посту президента Денис Бугай зумів перетворити Асоціацію правників України з клубу за інтересами в повноцінного гравця в правовій сфері. Під керівництвом пана Бугая, АПУ стало індустріальним суспільством, яке має спільні цілі і вибудовує стратегію масштабування розвитку правового сектора, практично впливає на розвиток індустрії в цілому, залучає додаткові ресурси, кількісно і якісно посилюючи склад Асоціації. По закінченню терміну президентства, Денис Володимирович залишається активним членом Асоціації і не полишає намірів щодо посилення іміджу АПУ в світі для того, щоб стати повноцінною складовою світового юридичного співтовариства, з якою рахуватимуться і до думки якого прислухатимуться. Для досягнення цієї мети Асоціація, не без участі Дениса Бугая, вже приступила до реалізації стратегічного плану розвитку адвокатури, яка полягає в взаємодії спільнотою, роботи з державним апаратом, внесення змін профільного закону та Кримінальний процесуальний кодекс. Одним словом, потенціал ще не вичерпаний. Асоціація зростає і вимагає посилення позицій в публічно-правовій сфері, експертного потенціалу з глобальних питань для юридичної спільноти і українського суспільства в цілому.

Величезна кількість прецедентів в суспільстві говорить про великий рівень недовіри до юристів. І на це є суб’єктивні причини і об’єктивні чинники недовіри. Рішення даної проблеми можна розглядати в професійній площині не піддаючись емоціям. Адвокатура має подолати внутрішні розбіжності і розрізненість для того, щоб суспільство подивилося на них новими очима, а для професійного співтовариства необхідно сформувати бачення ролі адвокатури як важливої ​​складової трикутника правосуддя. Виходом в рішенні цих завдань може стати об’єднання прогресивних сил адвокатури в єдину мережу, створення і систематизація змін, якими будуть впроваджуватися реформи як на регіональному, так і державному рівнях. Особливий фокус – значне посилення правової спроможності регіональних громад різного рівня. Саме цей вектор діяльності активно розвивав Денис Бугай як глава АПУ, і в чому вбачає пріоритетність у своїй діяльності в якості активного члена Асоціації правників України.

За словами пана Бугая, позитивна тенденція поки проглядається в суддівської професії, яка демонструє позитивні приклади для формування в суспільстві критичного підходу до ситуації в судах і не завжди обґрунтованим звинуваченнями. Що ж стосується прокуратури, то дана ланка правосуддя поки похвалиться позитивною динамікою не може. Причина полягає у відсутності нормального сценарію реформування даної структури. І поки ця проблема не вирішена, розраховувати на зміни в суспільній свідомості і продуктивній співпраці в професійному середовищі не варто.

Денис Бугай є послідовним прихильником американської моделі об’єднання всіх учасників юридично-правової системи країни, принцип якої полягає в консолідації трьох ключових професій – судді, адвокати, і прокурори, які стануть членами однієї організації. На думку пана Бугая, повинен бути створений єдиний майданчик, як база зосередження представників цих професій для діалогу і розробки стратегій розвитку конституційного правосуддя в Україні. В таких умовах юридично-правова сфера зможе зробити вирішальні кроки по становленню нових норм правосуддя, а також претендувати на визнання світових юридичних інституцій.

 

Денис Бугай: «Невозможно успешно развивать свой бизнес при отсутствии общей стратегии развития сферы своей деятельности»

Денис Бугай Владимирович – управляющий партнер Юридического бутика VB PARTNERS, президент Ассоциации юристов Украины (2013/2017), яркий пример новой генерации юристов, который имея практический опыт и многолетний бэкграунд в сфере юриспруденции готов развивать не только собственный бизнес, но делиться своими знаниями, внедряя их в развитие правовой системы всей Украины.

 

Денис Бугай Владимирович – управляющий партнер Юридического бутика VB PARTNERS, президент Ассоциации юристов Украины (2013/2017), яркий пример новой генерации юристов, который имея практический опыт и многолетний бэкграунд в сфере юриспруденции готов развивать не только собственный бизнес, но делиться своими знаниями, внедряя их в развитие правовой системы всей Украины.

Если говорить о личной практике господина Бугая, то юридический бутик VB PARTNERS является одним из лидеров в юридической практике White-Collar Crime.

White-Collar Crime – достаточно новое, но актуальное на сегодняшний день направление правовой деятельности и общественной жизни Украины. По мнению Управляющего партнера, VB PARTNERS Дениса Бугая, этому напрямую способствовало изменение политической ситуации в Украине, которая спровоцировала изменение практики и правил правоохранительных органов за счет увеличения количества уголовных производств в бизнес секторе. В чем отличие от прошлых лет? Ранее решение масштабных расследований переводилось в плоскость неформального решения проблемы. Сейчас ситуация в корне изменилась. Частые смены руководства в правоохранительном секторе продемонстрировали что классические коррупционные инструменты не работаю. А это в свою очередь вызвало высокий спрос на квалифицированные правовые и адвокатские методы решения вопросов и споров.   

Бизнес структуры и сообщество по-прежнему ищут проблематику в пассивности государственного аппарата в направлении White-Collar Crime. Со слов Дениса Бугая, это в корне не верная позиция. WCC – это не борьба с незаконными требованиями «государства».  WCC это практика по преступлениям в сфере бизнеса: корпоративное мошенничество и коррупция, торговля инсайдерской информацией, должностные преступления. Нельзя возлагать всю ответственность на государство на данный момент, ситуация такова, что органы государственной власти, используя прокуратуру и КПК, постоянно давят на бизнес, практикуют генерацию огромного количества необоснованных уголовных производств. Одним из решений такой ситуации видится в реформации налоговой полиции – превратить налоговую из карательного органа в аналитическую службу.

Основное направление White-Collar Crime — это мошенничество и корпоративная коррупция. Случаи, когда противоправные действия совершают менеджеры компании, а компания инициирует расследование Сompliance, достаточно популярны в практике украинского бизнеса. Но что делать с этими результатами дальше? В последние годы уже сформирована отдельна я специализация, связанная с коррупционными преступлениями, что предоставляет большой объем работ для адвокатов. Мы входим, хоть и не так быстро, как хотелось бы, в европейскую практику, когда корпорации, предприятия готовы юридическим путем решать внутрикорпоративные споры. Тоже касается и разрешения конфликтов бизнеса с государством или недобросовестными контрагентами в бизнесе.

– Наш Юридический бутик VB PARTNERS имеет уникальный для Украины опыт в направлении White-Collar Crime и Dispute Resolution. Благодаря нишевости, наши клиенты получают высочайший уровень экспертизы, который влечет за собой качественное сопровождения клиента на каждом уровне процесса. Стратегия нашего бизнеса предусматривает бутиковость с акцентом на двух практиках — уголовно-правовой и практике разрешения споров. Мы намерены потеснить лидеров рынка в этих сферах. – заявляет Денис Бугай о перспективах и планах своей компании.  

Принято считать, что специфика работы в нишевом сегменте, предполагает узкую направленность специалиста. Но работа в направлении WCC требует тщательного подбора профессиональных адвокатов и помощников для которых специализация в уголовном праве является основой деятельности. Требования к специалистам настолько высоки, что данное направление переживает дефицит специалистов.  Практика White-Collar Crime требует глубоких знаний в вопросах налогов, недвижимости, корпоративного права, корпоративной структуризации с иностранным элементом, банковских операциях и операциях с долговыми инструментами. Команда должна владеть иностранным языком, разбираться в основных моментах международного права, иметь партнеров-адвокатов в других юрисдикциях. Кроме этого адвокат должен понимать и ориентироваться в бизнес-процессах клиента, быть психологически устойчивым, уметь придать уверенности ТОП-менеджеру, который находится под следствием или в СИЗО.

Инициативность и профессионализм Дениса Бугая приносит успех не только развитию собственной компании VB PARTNERS, где он выступает со партнером с Владимиром Ващенко. Увеличение количества практических встреч и заседаний, отлаженная коммуникация внутри юридической сферы, изучение ситуации в регионах, активная практическая деятельность, внедрение обучающих программ – все это позволило Денису Бугаю достичь поставленных перед собой целей как Президента АЮУ.

За две каденции на посту президента Денис Бугай сумел превратить Ассоциацию юристов Украины из клуба по интересам в полноценного игрока в правовой сфере. Под руководством господина Бугая, АЮУ стало индустриальным сообществом, которое имеет общие цели и выстраивает стратегию масштабирования развития правового сектора, практически влияет на развитие индустрии в целом, привлекает дополнительные ресурсы, количественно и качественно усиливая состав Ассоциации. По истечению срока президентства, Денис Владимирович остается активным членом Ассоциации и не оставляет намерений по усилению имиджа АЮУ в мире для того, чтобы стать полноценной составляющей мирового юридического сообщества, с которым будут считаться и к мнению которого будут прислушиваться. Для достижения этой цели Ассоциация не без участия Дениса Бугая уже приступила к реализации стратегического плана развития адвокатуры, которая заключается в взаимодействии сообществом, работы с государственным аппаратом, внесение изменений профильного закона и Уголовный процессуальный кодекс. Одним словом, потенциал еще не исчерпан. Ассоциация растет и требует усиления позиций в публично-правовой сфере, экспертного потенциала по глобальным вопросам для юридического сообщества и украинского общества в целом.

Огромное количество прецедентов в обществе говорит о большом уровне недоверии к юристам. И на это есть субъективные причины и объективные факторы недоверия. Решение данной проблемы можно рассматривать в профессиональной плоскости не поддаваясь эмоциям. Адвокатура должна преодолеть внутренние разногласия и разрозненность для того, чтобы общество посмотрело на них новыми глазами, а для профессионального сообщества необходимо сформировать видение роли адвокатуры как важной составляющей треугольника правосудия.  Выходом в решении данных задач может стать объединения прогрессивных сил адвокатуры в единую сеть, создание и систематизация изменений, которыми будут внедряться реформы как на региональном, так и государственном уровнях. Особый фокус – значительное усиление правовой способности региональных общин разного уровня. Именно данный вектор деятельности активно развивал Денис Бугай в качестве главы АЮУ, и в чем видит приоритетность в своей деятельности в качестве активного члена Ассоциации юристов Украины.

Со слов господина Бугая, позитивная тенденция пока просматривается в судейской профессии, которая демонстрирует положительные примеры для формирования в обществе критического подхода к ситуации в судах и не всегда обоснованным обвинениям. Что же касается прокуратуры, то данное звено правосудия пока похвалится позитивной динамикой не может.  Причина состоит в отсутствии нормального сценария реформирования данной структуры. И пока эта проблема не решена, рассчитывать на изменения в общественном сознании и продуктивном сотрудничестве в профессиональной среде не стоит.

Денис Бугай является последовательным сторонником американской модели объединения всех участников юридическо-правовой системы страны, принцип которой состоит в консолидации трех ключевых профессий – судьи, адвокаты, и прокуроры, которые станут членами одной организации. По мнению господина Бугая, должна быть создана единая площадка сосредоточения представителей этих профессий для диалога и разработки стратегий развития конституционного правосудия в Украине. В таких условиях юридическо-правовая сфера сможет сделать решающие шаги по становлению новых норм правосудия, а также претендовать на признание мировых юридических институций.